Авторська школа в Україні

Свічкарьова І.Б., Олійник Т.М. Авторська модель "Школа фахової культури вчителя" // Авторська школа в Україні (науково-методичний посібник) / Автори-упорядники: І.Н.Євтушенко, Ю.І.Залевський, С.В.Кириленко, О.І.Кіян, О.Я.Мариновська / за наук. ред. Ю.І.Залевського. – К. – Чернівці: Букрек, 2017. – 416 с. – іл. (Серія          “ Авторська школа в Україні ”).

АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ

«ШКОЛА ФАХОВОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ»

Назва навчального закладу

Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради»

Юридична адреса (електронна адреса)

28500, Кіровоградська обл., м. Долинська,  вул. О. Бочковського, 13 (dnvk3@ukr.net)

Автори  педагогічної ідеї 

Авторський колектив:

-         Свічкарьова Інна Борисівна, директор, учитель – методист, відмінник освіти України;

-         Олійник  Тамара Михайлівна, заступник  директора з науково-методичної роботи, учитель – методист;

З якого року реалізується дана ідея та її сучасний етап – 2006р.

Основна педагогічна парадигма авторської школи

Авторська ідея – нині в освіті України відбуваються якісні перетворення, до яких призвів сучасний розвиток світової цивілізації. Метою освітньої політики стали: «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства». З огляду на це, основною парадигмою розвитку КЗ «НВК «Долинська гімназія – ЗШ І-ІІІ ступенів № 3» Долинської районної ради є вчитель, здатний до саморозвитку і самореалізації, підвищення власного рівня професійної компетентності і формування своєї власної фахової культури. Готовність вчителя  до нововведень визначається  наявністю в нього  інноваційного та технологічного потенціалу, а це в свою чергу, сприятиме створенню інноваційного педагогічного середовища, налаштованого на індивідуальний  талант дитини.

Місія авторської школи: відповідно до якісних змін  розвитку освіти, забезпечити перехід діяльності закладу, його структурного компоненту на якісний рівень  формування особистості успішного учителя – не як єдиного наставника та джерела знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.

Головна  мета авторської школи «Фахова культура вчителя»   – поетапна модернізація КЗ «НВК Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» та створення нової динамічної моделі компетентного  вчителя,  організація науково-методичної діяльності навчального закладу на засадах компетентнісного підходу та вивчення впливу її технологічних можливостей на формування фахової культури вчителя.

Педагогічний колектив потребує точного визначення основних стратегічних напрямів розвитку.  При реалізації запропонованої стратегії можливий перехід школи в якісно інший стан.

Вибір стратегії

Для поетапної модернізації діючих систем організації, супроводу та управління освітнім процесом, формування фахової культури вчителя визначено стратегію модульних змін. Дана стратегія  не передбачає повну психолого–педагогічну, дидактичну та інші реконструкції освітнього закладу. Вона визначена для здійснення декількох значних інновацій, пов’язаних між собою спільною ціллю, які базуються на багаторічному продуктивному досвіді роботи, традиціях та досягненнях  в діяльності гімназії.

Стратегією розвитку авторської школи «Фахової культури вчителя» є перехід школи в якісно інший стан, поетапна еволюційна модернізація та реалізація тих новоутворень, які відповідають сучасним вимогам Концепції Нової української школи.

Стратегічні напрямки моделі авторської школи:.

Ø перехід до персоналізованої системи роботи з педагогічними кадрами, як шлях до формування власної методичної техніки, власної фахової культури;

Ø розвиток інноваційного потенціалу вчителя, здатного створювати, сприймати,реалізувати нововведення, а також своєчасно позбуватися застарілого, педагогічно недоцільного;

Ø сприяти неперервному оновленню і саморегуляції  вчителя як професіонала;

Ø створення системи стимулювання педагога, постійного підвищення його фахової культури;

Ø виокремлення  нового та адаптування його до сучасних умов.

Ключові категорії й поняття: організація науково-методичної роботи в навчальному закладі; компетентнісний підхід до науково-методичного забезпечення педагога; фахова культура вчителя; фахове самовиявлення  вчителя; персоналізація науково-методичної роботи; компетентності та компетенції у роботі вчителя; коуч, фасилітатор, тьютор, модернізаційні зміни у системі науково-методичної роботи навчального закладу.

Гіпотеза:

·        персоналізація науково-методичної роботи з вчителем може стати дієвим засобом модернізації відповідної діяльності навчального закладу в умовах реалізації компетентнісного підходу та формування фахової культури вчителя;

·        організація самоосвітньої науково-методичної діяльності учителя у форматі компетентнісного підходу сприятиме підвищенню розвитку його індивідуальної освітньої траєкторії;

·        компетентнісне зростання вчителя в умовах освітньої практики можливе на засадах оновлення і збагачення його технологічного потенціалу.

Завдання:

·        визначення показників фахової культури вчителя у форматі компетентнісного підходу;

·        оновлення професійної діяльності вчителя в плані реалізації сучасних технологій навчання;

·        виокремлення засобів науково-методичного впливу на збагачення фахової культури вчителя;

·        напрацювання положень, методичних форм та їх апробація;

·        підвищення рівня професійної компетентності вчителя шляхом керованих змін у його самоосвітній діяльності та системі науково-методичної роботи навчального закладу;

·        розробка та реалізація науково-методичних проектів: «Формування фахової культури вчителя», «Формування позитивної мотивації до самоосвіти», «Професійне становлення креативного педагога засобами ІКТ».

·        розробка системи вимірників якості освітньої діяльності вчителя в умовах компетентнісного підходу на рівні навчального закладу;

·        апробація та корекція власних технологічних систем викладання навчальних предметів, авторських програм та посібників;

·        удосконалення культури педагогічної праці у роботі вчителя;

·        визначення результативності модернізуючих  змін системи науково-методичної роботи навчального закладу та опрацювання інших спеціальних умов, які можуть супроводжувати практичний варіант утілення прогностичних компонентів.

Наукова новизна:

Фахова культура вчителя – це система ставлень до педагогічної дійсності, яка виступає джерелом активності вчителя і визначає його професійну поведінку. Специфіка фахової культури вчителя полягає в тому, що постійно відбувається зрощення життєвої і професійно-особистісної позиції вчителя. Таким чином, під фаховою культурою вчителя слід розуміти професійно–особистісну характеристику педагога, як систему його ставлень до своєї професійної діяльності та її результатів; учасників освітнього процесу (учителів, учнів) і до себе, як культуру, що сприяє реалізації професійно–рольових функцій у ході розв’язування педагогічних задач.

Системотворчим чинником оновлення освітньої діяльності у форматі компетентнісного впливу виступає модернізація системи науково-методичної діяльності навчального закладу як дієвого засобу, що найбільш повно розкриває і реалізує комплекс особистих професійних досягнень вчителя та творчий потенціал учнів.  «Школа фахової культури вчителя» передбачає організацію персоналізованої науково-методичної роботи з учителем на засадах компетентнісного підходу в умовах 12-річного терміну шкільного навчання з метою забезпечення відповідного рівня  компетентності. Пропонуватиметься авторська модель здійснення освітньої практики та виконуватиметься апробація авторських науково-методичних напрацювань.

Теоретико-методологічна основа:

Освітня діяльність, передбачувана даною авторською школою, відбуватиметься в межах чинного законодавства України у сфері освіти і спрямовуватиметься, зокрема, Законами України «Про освіту», Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період  до 2029 року,  Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, Положенням про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад та іншими нормативно-правовими актами у галузі освіти.

Основні методи дослідження під час реалізації завдань авторської школи:

·                    малоформалізована діагностика рівнів науково-методичної підготовки вчителя  та  його фахової культури;

·                    моделювання системи персоналізованого науково-методичного впливу на педагогічного працівника;

·                    аналітичне вивчення ефективності пропонованих змін;

·                    технологічний аналіз можливостей здійснення науково-методичної роботи в аспекті компетентнісного підходу;

·                     діагностика змін у результативності освітньої діяльності навчального закладу;

·                    статистична обробка результатів діяльності авторської школи;

·                    моделювання роботи над індивідуальними науково-методичними проектами стосовно формування та розвитку освітньої траєкторії вчителя.

Етапи реалізації завдань авторської школи:

1.     Підготовчий (січень – вересень 2017 р.)

-         Визначення теми, мети й завдань діяльності авторської школи, обґрунтування актуальності, новизни і практичної значущості дослідження.

-         Розробка нормативно-організаційної документації для реалізації завдань авторської школи.

-         Організація інформаційного забезпечення моделювання розвитку авторської школи.

-         Участь у науково-методичних заходах (декади педмайстерності, психолого–педагогічні семінари, науково- практичні конференції,методичні фестивалі, фокус-групи тощо).

-         Організація співпраці та угоди з ВНЗ України, з КЗ «КОІППО ім. Василя Сухомлинського», Долинською районною радою  з питань  моделювання авторської школи «Фахова культура вчителя».

-         Розроблення проекту Положення про авторську школу.

-         Підбиття підсумків організаційно –підготовчого етапу.

2.     Концепцуально-діагностичний етап (жовтень 2017 р. –червень 2018р.)

-         вивчення результативності освітньої діяльності навчального закладу шляхом діагностики;

-         апробація нормативно – правового, програмного та науково – методичного забезпечення діяльності авторської школи;

-         діагностування ефективності моделювання авторської школи «Фахова культура вчителя»;

-         ознайомлення з фаховими напрацюваннями педагогічного колективу (наукова продукція, матеріали творчих звітів, самоосвітня діяльність, результати і досягнення у навчанні учнів);

-         вивчення технологічного потенціалу вчителя;

-         підбиття підсумків  концепцуально-діагностичного етапу дослідно-експериментальної діяльності.

3.     Формувальний етап (2018 -2020):

-         реалізація завдань авторської школи;

-         уточнення і корекція вихідних даних про фахову культуру вчителя;

-         розробка комплексно-цільової програми формування та розвитку фахової культури педагога;

-         перевірка дієвості науково-теоретичної бази «Школи фахової культури вчителя»;

-         корекція інформативного науково-методичного пакету авторської школи;

-         апробація моделі авторської школи;

-         проведення діагностування, педагогічної кваліметрії ефективності роботи авторської школи;

-         підбиття підсумків формувального етапу дослідно –експериментальної роботи.

4.     Узагальнюваний етап (вересень 2020р. –серпень 2021р.)

-         узагальнення наявних результатів;

-         визначення ефективності розвитку моделі авторської школи та технології її реалізації;

-         здійснити наукове обґрунтування та охарактеризувати принципи моделі авторської школи;

-         підготувати  публікації за матеріалами  авторської школи у фахових виданнях, засобах масової інформації, Інтернет-ресурсах тощо;

-         взяти участь у науково – практичній конференції та представити модель авторської «Школи фахової культури вчителя»;

-         підбиття підсумків всеукраїнського експерименту, популяризація ідей авторської школи.

Науково-методичне забезпечення авторської моделі «Школи фахової культури вчителя» включає в себе сучасні підходи до педагогічної діяльності та їх упровадження в практику роботи; передбачає створення комфортних умов для творчої, наукової діяльності вчителів та їх виведення на високий рівень фахової культури.

Створення моделі особистісної траєкторії формування та розвитку фахової культури вчителя.

Організаційно-педагогічну модель «Школи фахової культури вчителя» складають: адміністративний корпус, учителі-предметники, педагогічна та методична ради, методичні формування в структурі науково-методичної роботи, соціально-психологічна служба, інформаційно-методична служба (бібліотека, читальна зала, шкільний методичний кабінет).

Під поняттям «науково – методична робота в навчальному закладі» ми розуміємо спеціально організовану діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення рівня професійної компетентності педагога та його фахової культури. Тому є потреба виокремити основні функції системи науково-методичної роботи, що полягають у:

·        плануванні, тобто визначенні системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів;

·        організаційній діяльності з удосконалення структури і змісту науково -методичної роботи;

·        діагностичному регулярному вивченні співвідношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в загальному результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості  роботи працівників освіти;

·        прогностичному передбаченні знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому;

·        виробленні нових положень навчально-виховної роботи, у формуванні, експериментальній перевірці та впровадженні перспективного педагогічного досвіду;

·        відновленні частково забутих або втрачених знань після закінчення вищого навчального закладу;

·        корекції діяльності педагогів, пов’язаних з використанням застарілих методик;

·        інформуванні педагогів щодо впровадження досягнень науки, перспективного досвіду;

·        налагодженні й підтриманні зворотного зв’язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нормативним вимогам.

·        можливість залучення  до дослідницької діяльності широкого кола педагогічних працівників, накопичення досвіду використання ефективних педагогічних методик і стратегій, висвітлення оригінальних ідей та інновацій на рівні змісту й форм педагогічної діяльності.

Завдання організації науково-методичної роботи.

Відповідно до мети нами визначені завдання науково-методичної роботи:

-       створення ситуації успіху в педагогічному колективі як підґрунтя генерації та реалізації інноваційних ідей;

-       оновлення науково-методичного середовища навчального закладу шляхом модернізації форм навчання педагогічних працівників;

-       формування позитивної мотивації педагогічних працівників до самостійного вибору форм і змісту підвищення кваліфікації;

-       забезпечення інформаційно-методичного супроводу для побудови індивідуальних освітніх траєкторій фахового зростання педагогічних працівників відповідно до їх фахових уподобань і рівня професійної підготовки;

-       тісна співпраця з комунальним закладом «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

Одним із завдань створення авторської школи є побудова траєкторії розвитку професійної позиції кожного педагога, спрямування вчителя до самовдосконалення як підґрунтя процесу формування його фахової культури. Методичним активом закладу визначено організаційно-педагогічні умови формування моделі фахової культури вчителя.

Створення науково-методичного середовища

Складний і динамічний процес розвитку професійної позиції вчителя, формування його фахової культури не може розглядатися у відриві від розвитку й усвідомленням самим педагогом  потреб, інтересів,цінностей,мотивів діяльності й особистісного зростання. І чи найважливішу роль в цьому має відіграти  науково - методична робота як засіб формування професійної позиції та фахової культури вчителя.

Пропонуємо технологію реалізації педагогічних умов формування фахової культури вчителя.

І. Інформаційно-аналітичний етап (січень –вересень 2017р.)

Мета: отримати дані щодо рівня сформованості фахової культури вчителя. Визначити рівень науково - методичної роботи школи щодо формування фахової культури школи.

Завдання:

1.     Визначити ставлення вчителів до місця й ролі фахової культури вчителя в системі педагогічної діяльності.

2.     Розробити факторно-критеріальну основу фахової культури вчителя:

-         підібрати інструментарій для визначення рівня фахової культури вчителя;

-         підібрати методики для виявлення первісного рівня сформованості окремих факторів фахової культури.

3.     Визначити, які з показників фахової культури виражені найменше і найбільше.

4.     Створити систему моніторингу  формування фахової культури вчителя.

Прогнозований результат: визначений наявний рівень сформованості фахової культури вчителів закладу.

ІІ. Мотиваційно – цільовий етап (вересень 2017р.- жовтень 2018 р.)

Мета: сформувати позитивну мотивацію педагогів до набуття знань щодо формування фахової культури вчителя та її вплив на результати педагогічної діяльності. Спрямувати вчителів на самоосвіту, самопізнання, усвідомлення ним необхідності розвитку фахової культури як основи професійно–педагогічної діяльності.

Завдання:

1.     Визначити рівень умотивованості вчителів щодо виконання професійно–педагогічної діяльності.

2.     Визначити комплекс процедур, які стимулюють учителя до підвищення рівня професійної позиції та формування власної фахової культури.

3.     Розробити систему стимулювання педагогів закладу.

4.     Сформувати адекватну оцінку професійної позиції як необхідної умови зростання фахової культури вчителя.

Прогнозований результат: усвідомлення керівником та педагогами ролі фахової культури вчителя в системі педагогічної діяльності.

ІІІ. Прогностичний етап. (жовтень 2018 р.- жовтень 2019р.)

Мета: спланувати траєкторію розвитку фахової культури кожного вчителя школи. Створити систему моніторингу фахової культури.

Завдання:

1.     Розробити програму розвитку фахової культури вчителя в системі науково-методичної роботи школи.

2.     Спланувати систему заходів, спрямованих на підвищення рівня фахової культури вчителя.

Прогнозований результат:розробка комплексно-цільової програми формування фахової культури вчителя закладу.

ІІІ. Продуктивно–творчий етап. (жовтень 2019 р.- жовтень 2020р.)

Мета: залучити педагогів до участі в системі заходів з підвищення рівня фахової культури вчителя. Оптимізувати управління процесом формування професійної позиції вчителя.

Завдання:

1.     Запровадити систему заходів з формування фахової культури педагога в системі науково – методичної роботи.

2.     Зорганізувати педагогів щодо втілення програми самовдосконалення.

3.     Створити експертну групу щодо визначення основних критеріїв оцінки результативності науково – методичної роботи.

Прогнозований результат:оптимізація умов формування фахової культури вчителя.

ІV. Підсумковий етап (жовтень 2020р.- жовтень 2021 р.)

Мета: визначити рівень фахової культури вчителя на кінець експерименту. Установити взаємозалежність рівня фахової культури  і рівня компетентності вчителя. Установити оптимальність створених умов щодо формування фахової культури вчителя.

Завдання:

1.     Провести моніторинг фахової культури вчителів за п’ять років.

2.     Розробити рекомендації щодо подальшого формування фахової культури уроку.

3.     Розробити рекомендації щодо розвитку системи науково- методичної роботи з подальшого удосконалення стосовно розвитку фахової культури  вчителів.

Прогнозований результат:підвищення рівня сформованості фахової культури вчителя.

Відтак, в основу технології покладено розробку програми формування фахової культури вчителя  в системі науково–методичної роботи закладу, провідними ідеями якої є:

-         детермінованість: урахування потреб, професійних інтересів, можливостей людини, чітке розуміння й урахування  реальних умов функціонування школи;

-         професіоналізм: наявність обов’язкової спеціальної професійної підготовки вчителів;

-         індивідуальний підхід: урахування індивідуальних особливостей особистості, підвищення власної гідності, причетності до загальної справи;

-         варіативність: надання права вибору форм розвитку професійної позиції, засобів навчання;

-         безперервність професійного росту: надання можливості поглиблювати та формувати власну фахову культуру  протягом усього життя;

-         диференційованість: розробка змісту оптимізації педагогічного керівництва процесом формування фахової культури вчителя, урахування психологічних можливостей, індивідуальних особливостей вчителів;

-         єдність зусиль адміністрації та вчителя: спрямування зусиль усіх суб’єктів навчання на реалізацію поставлених завдань, створення в колективі позитивно – насиченої атмосфери.

Система науково-методичної роботи «Школи фахової культури вчителя» має вплинути на професійне самовиявлення педагогічного працівника та вивести його на рівень успішної особистості.

А основу  фахової  культури вчителя, на нашу думку, становлять:

-         глибоке знання предмета, який викладає учитель;

-         знання технологій педагогічної праці;

-         знання психології, володіння методами вивчення дитини;

-         дотримання педагогічної етики, яка ґрунтується на принципах гуманізму, на любові і глибокій повазі до особистості дитини;

-         педагогічна творчість;

-         здатність до самовдосконалення;

-         висока мовна культура.

 Навчально-методичне забезпечення

Суттєвим фактором формування фахової культури вчителя, своєрідним провідником  і помічником є управлінська діяльність, в основі якої буде покладено принцип цілісного погляду на людину - це  спосіб мислення керівника і вчителів, при якому кожен член педагогічного колективу розглядається не просто як працівник, а як особистість з усіма її потребами, мотивами, цілями, переживаннями, які вони відчувають у процесі своєї діяльності. Удосконалення управлінської діяльності  в авторській моделі «Школа фахової культури вчителя» передбачає залучення до нього працівників всіх ланок закладу, роботу педагогів-новаторів в режимі самоконтролю, оволодіння технологією експертної діяльності.

Метою удосконалення системи управління «Школи фахової культури вчителя» є забезпечення конкурентоспроможності закладу на ринку освітніх послуг, створення освітнього середовища для удосконалення професійної компетентності  педагога, в якому вчителі, учні та батьки співпрацюють в колі однодумців. Модель управлінської діяльності у умовах розвитку авторської школи  буде відповідати таким вимогам:

-         бути зорієнтованими на замовлення суспільства та вимоги практики;

-         забезпечувати діяльність школи і в режимі функціонування, і в режимі розвитку;

-         враховувати динамічність соціокультурної ситуації;

-          нова модель управління повинна бути відкритою, демократичною.          

Одним із важливих аспектів формування фахової культури вчителя є соціально –психологічний супровід, головним завданням якого визначено забезпечення психологічних умов, що сприяють повноцінному психічному та особистісному розвитку кожного педагога.

Створення авторської моделі «Фахова культура вчителя» дасть можливість :

•         підвищити рівень фахової культури вчителя як процесу якісних змін у структурі мотиваційно –ціннісних ставлень і пріоритетів;

•         розширити  особистісні ресурси педагога;

•         підвищити  рівень компетентності педагога;

•         покращити результати діяльності закладу;

•         створити  індивідуальну програму формування фахової культури вчителя  в системі науково – методичної роботи закладу;

•         збагатити уявлення вчителів про цілі, сутність і спрямованість сучасного педагогічного процесу, цінності професії;

•         започаткувати  нові традиції авторської школи ;

•         розробити авторські програми, методичні посібники;

•         представляти публікації вчителів засобами методичних порталів.

Очікувані результати:

·     завершення побудови моделі освітнього закладу як «Школи фахової культури  вчителя»;

·     підвищення рівня організації науково-методичної роботи в навчальному закладі та рівня управлінської майстерності керівника школи з проблеми організації методичної роботи щодо формування фахової культури вчителя;

·     «персоналізація»  особистісних внесків педагогів у процес досягнення мети;

·     творчо-пошуковий характер роботи педагогів, цілеспрямованість на особистісний розвиток учнів і професійний саморозвиток;

·     переведення вчителя на новий рівень оволодіння культурою, зміна його ставлення до світу,підвищення відповідальності за свої дії;

·     підвищення рівня умотивованості вчителів до розвитку професійної компетентності;

·     створення  ситуації успіху та умови для самовизначення особистості в авторській школі;

·      укріплення  іміджу школи та його позиціонування в соціумі;

·      активне залучення громадськості до процесу розвитку школи.